Підтримуємо дитину, яка пережила посттравматичний стрес

Поради для батьків

1. Подбайте, аби дитина перебувала в теплі та безпеці, подалі від шуму та значного скупчення людей.
2. Частіше обнімайте та притуляйте дитину до себе. 
3. Говоріть із дитиною спокійним і лагідним голосом. 
4. Приділяйте дитині якомога більше часу та уваги. 
5. Постійно нагадуйте дитині, що вона в безпеці. 
6. Поясніть дитині, що вона не винна в тому, що сталося.
7. Намагайтеся не розлучати дитину з тими, хто піклується про неї — із братами, сестрами, близькими.
8. Дотримуйтеся звичного режиму життєдіяльності дитини.
9. Відповідайте на запитання дитини про події, що відбулися, простими словами, без подробиць, що можуть її налякати.
10. Дозволяйте дитині бути поруч із вами, якщо їй страшно.
11. Будьте терплячими, якщо дитина повертається до поведінки, яка властива дітям молодшого віку.
12. Створюйте умови для ігор та відпочинку дитини.
13. Допоможіть дитині займатися звичними для неї справами.
14. Поясніть дитині, що сталося і що відбувається в цей момент.
15. Дозвольте дитині сумувати, не чекайте, що вона виявиться сильною.
16. Вислуховуйте думки і страхи дитини без осуду.
17. Чітко визначте для дитини правила поведінки.
18. Запитайте дитину, що її турбує, чого вона боїться, підтримуйте її, обговоріть, як поводитися, щоб бути в безпеці.
19. Заохочуйте прагнення дитини бути корисною оточенню, надавайте їй таку можливість.
20. Намагайтеся убезпечити дитину від трагічних сцен або розповідей очевидців, від розпитування сторонніми про травмуючі події тощо.