Ігри та вправи на подолання агресії

 

Брикання

Мета: сприяння емоційній розрядці та зняттю м’язового напруження.

Дитина лягає спиною на килим. Ноги вільно розкинуті. Повільно вона починає брикатися, торкаючись підлоги всією ногою. Ноги чергуються та високо піднімаються. Поступово підвищується сила та швидкість брикання. На кожний удар ногою дитина каже «Ні», підвищує інтенсивність удару.

Кулачок

Мета: сприяння проявів агресії та протесних реакцій, створювати умови для м’язової релаксації.

Дайте дитині в руку якусь дрібну іграшку чи цукерку та запропонуйте стиснути кулачок міцно-міцно. Нехай вона потримає кулачок стиснутим, а коли розкриє його, рука розслабиться, на долоні буде гарна іграшка.

 

Склади конструктор

Для роботи з дітьми, що мають прояви агресії, істерії можуть з успіхом використовуватись різні настільні ігри, які передбачають гру як наодинці, так і спільно, наприклад гра «Конструктор». Дітям пропонується разом зібрати якусь фігуру із деталей конструктора. Під час гри дорослий допомагає дітям розв’язати конфлікти, що виникають та запобігти їм. Після гри можна програвати конфліктні ситуації з пошуком шляхів виходу з них.

 

Ліпимо казку

Мета: реалізація агресивної енергії непрямим шляхом.

Дітям пропонується разом зліпити яку-небуть казку. При виборі казки важливо врахувати, що в ній має бути достатньо героїв, щоб кожна дитина могла ліпити одного з них. Перед початком гри діти обговорюють фрагмент, який вони збираються зобразити, та співвідносять одне з одним свої задуми. Для виконання цієї вправи добре підходить казка «Три ведмеді».

Робота з пластиліном дає можливість змістити «енергію кулака». Коли дитина розминає пластилін, вона спрямовує на нього свою енергію, розслабляє руки, що дозволяє непрямим шляхом реалізувати агресивні почуття. Крім того, гра розвиває та закріплює навички спільної діяльності.

 

Будівельники

Мета: зближення дітей у групі, емоційне та моторне самовираження.

Кожній дитині пропонується побудувати собі будинок і розповісти про нього іншим дітям. Для будівництва можна використовувати всі предмети, які є в кімнаті: маленький стіл, стільці, мячі, кеглі тощо. Щодо кожного будиночка ставляться запитання.

• Чи зручно тобі буде жити в цьому будинку?
• Де ти розташуєш гостей?
• Хто буде жити в цьому будинку крім тебе?

Можна запитати у дітей, чи підходить будинок його будівникові. Після бесіди можна запропонувати перебудувати будинок за допомогою інших дітей.